Актуальність роботи

     Останнім часом спостерігається значне збільшення кількості дошкільників із порушеннями як загального психофізичного, так і мовленнєвого розвитку. Серед них є такі, які не мають складного мовленнєвого дефекту, тому не підлягають зарахуванню до логопедичних груп спеціальних дошкільних закладів освіти компенсуючого типу для дітей із порушеннями мовлення (ПМ). За статистикою, наведеною у дослідженнях різних авторів, порушення звуковимови спостерігається у 17–42% дітей дошкільного віку, при чому існує стійка тенденція до збільшення їх кількості. Так, за даними професора М. Ханемана (Майнський університет) за останні роки ці показники зросли більше, ніж на 20%.

     За результатами діагностики ЗДО (центр розвитку дитини) «Хортицький» Запорізької міської ради у розділі «Мовлення дитини» на початок навчального року виявлено, що діти з високим рівнем мовленнєвої компетенції складають 2%, з достатнім -28%, з середнім - 54%, з низьким рівнем -16%. Ці результати доводять, що рівень мовленнєвої компетентності дітей не є задовільним і вимагає всебічної подальшої роботи. Що наштовхнуло мене шукати шляхи поліпшення результативності своєї роботи завдяки новим формам та методам для збагачення лексичного запасу дітей рідної української мови.

     За своєю природою діти пізнають навколишній світ через рух, який є для них невід’ємною частиною розвитку. Активне сприйняття інформації є більш результативним ніж пасивне і відкладається в пам’яті дитини на довше, завдяки інтеграції роботи різних сенсорних центрів і функцій головного мозку.

     На сьогодні для більшості дітей дошкільного віку заняття з фізичної культури – є єдиною формою фізичної активності, тому наш заклад спробував інтегрувати мовленнєві заняття в активну форму у фазі повторення та закріплення вивченого матеріалу.

     Пошук нових форм і методів навчання дітей із загальним недорозвиненням мовлення – одне з найактуальніших питань корекційної педагогіки. Це пов’язано з можливістю оновлення і якісного покращення мовленнєвого розвитку дітей.

     З оглядом на зазначене вище обумовлюється актуальність проєкту «Абетка для мозочка» як корекційного засобу інклюзивної освіти.

Провідна педагогічна ідея досвіду: полягає у системному використанні у заняттях з фізичної культури тематичних завдань з розвитку лексичного запасу дітей, що дозволяє якісно покращити кінцевий результат засвоєння освітнього матеріалу, який вони вивчали в групах на заняттях з розвитку мовлення, в індивідуальній роботі з логопедом, психологом. Інтеграція занять з фізичної культури і  освітнього матеріалу з освітніх ліній БК («Мовлення дитини», «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі», «Гра дитини», «Дитина у світі культури», «Дитина у природному довкіллі», «Дитина в соціумі», «Особистість дитини») переорієнтовує спільну діяльність дітей і педагога з позиції фізичної підготовки на позицію систематичного процесу самовдосконалення. Саме такий підхід дозволяє задовольнити програмні вимоги до сучасного заняття з фізичної культури, серед яких пріоритетним є здійснення індивідуально диференційованого підходу до дітей різних типологічних груп.

       Науково-теоретична база досвіду:

      Методичною базою в розробці проєкту «Абетка для мозочка» стала робота

О.П. Аксьонової «Метод рухових задачок у школі розумного руху», цитата з якої є провідною в роботі над проєктом:

     «Актуальною залишається проблема розробки науково - методичних комплексів щодо забезпечення індивідуально - диференційованого підходу до організації занять із дітьми та підлітками з різною кількістю та якістю здоров'я на засадах особистісно гуманної моделі навчання.

     Зараз є актуальним питання про впровадження дидактичних технологій, які передбачають якісно новий спосіб розуміння людини у світі, самого світу. Дозволяють не лише творити реальність, а й змінювати, усувати перешкоди, які заважають це робити.»

Де провідною є теорія невтручання, а роль педагога полягає у постановці задач, які вихованці виконують більш менш самостійно, відшукуючи свої шляхи вирішення. Відмінністю є рухові мовленнєві завдання, які класифіковані на п’ять груп, за формою впливу на роботу мозочка і на дві групи за своєю складністю.

     Теоретичною базою в розробці програми "Абетка для мозочка" для дітей 4-6 років у закладах дошкільної освіти як засобу корекційної роботи стали дослідження сучасних авторів, а саме доктора педагогічних наук Френка Белгау, який працюючи в школі, де навчалися діти з різними вадами розвитку, помітив, що ті діти, які на перервах грали в ігри, потребуючи великої координації й балансу, стали більш успішними у навчанні. А за координацію руху і баланс в мозку людини відповідає саме мозочок – важливий і загадковий орган.

     Сучасні програми мозочкової стимуляції, включають заняття на класичному тренажері «Балансир» в індивідуальній формі роботи, за якою працюють педагоги – логопеди (https:www.yotube.com>watch , Катерина Стрій). Вони побудовані таким чином, що в процесі виконання вправ на підтримання балансу мозок постійно вимушений інтегрувати рухові, сенсорні, зорові, слухові, тактильні функції моторного планування і підтримки балансу. Таким чином, кількість нейронних зв’язків значно збільшується, а передача інформації з одної ділянки мозку до другої покращується і прискорюється, що дозволяє успішно справлятися з завданнями інтелектуального плану.

     В проєкт мозочковою стимуляцією - є групові фізкультурні заняття в режимі «Тримай баланс», де поєднані мовленнєві рухові завдання з завданнями направленими на розвиток рівноваги та балансу та індивідуальні заняття на тренажері «Балансир» з дітьми, які мають психофізичні й мовленнєві вади .